Глянцеві нагороди, партнерства з відомими футбольними клубами та заяви про інноваційні технології — саме так компанія Soft2Bet та її засновник Урі Поліавіч презентують себе світу. Особливо старанно цей образ ліплять перед регуляторами США, куди бізнесмен зараз активно прагне увійти. Але за фасадом "легітимного технологічного лідера" криється інша реальність: мережа з понад 140 нелегальних казино, систематична експлуатація залежних гравців, корупційні схеми та цензура. Ця історія — не про успішний бізнес, а про те, як на сумнівних операціях, що залишають за собою руйновані життя, можна збудувати мільйони євро прибутку і залишатися практично недоторканим.
Iмперія в тіні
Дослідження журналістського об'єднання Investigate Europe у березні 2025 року розкрило масштаби операцій Поліавіча. Більшість із понад 140 ігрових сайтів, пов'язаних із Soft2Bet, офіційно заборонені в низці європейських країн, включаючи Францію, Італію, Іспанію та Польщу. Один лише бренд BoomerangCasino, який не має ліцензії в Німеччині, зафіксував 7 мільйонів відвідувань з цієї країни лише за останні три місяці 2024 року. При цьому він успішно спонсорував італійський футбольний клуб "Мілан", демонструючи зухвале ігнорування національних заборон.
Механізм роботи мережі відшліфований до дрібниць. Фактичні оператори ховаються за низкою офшорних компаній, зареєстрованих на Кюрасао (як Rabidi та Araxio Development). Ці структури виконують роль "вибухонебезпечних" оболонок: вони накопичують прибуток, а коли настає час відповідати по судових позовах або штрафах — оголошують про банкрутство, перевівши активи в інше місце. Так, іспанський штраф у 5 мільйонів євро компанії Rabidi досі не сплачено. Німецький суд ухвалив рішення на користь гравця Фелікса, який програв 245 000 євро на сайті Wazamba (частині мережі Soft2Bet), але через два роки він так і не отримав свої гроші назад. Судовий вердикт є, а виконати його неможливо — компанія-відповідач вже "банкрут".
Tехнології для "залучення" чи для маніпуляції?
Офіційна риторика Soft2Bet зосереджена на інноваціях, зокрема на фірмовій системі MEGA (Motivational Engineering Gaming Application). Її називають інструментом гейміфікації для покращення досвіду користувача. Однак реальна функція MEGA — тонка психологічна маніпуляція, спрямована на максимізацію витрат гравця.
Система збирає дані про поведінку кожного користувача і в реальному часі підлаштовує ігровий процес під його психологічний профіль. Якщо гравець просувається далеко, не витрачаючи реальних грошей, алгоритми можуть зробити гру складнішою або знизити шанси на виграш. Якщо ж система ідентифікує гравця як потенційного "кита" (великого споживача), йому пропонують миттєвий кредит або запрошують у VIP-програму, яка заохочує до ще більшого занурення в азартну залежність. Це не гра на удачу, а ретельно сконструйоване середовище, де результат керується з метою вичавити максимум грошей. Історія німецького гравця з Wazamba — яскравий приклад: казино свідомо підтримувало його залежність через VIP-перк, що призвело до колосальних збитків.
Гроші, влада, безкарність
Чому така модель можлива? Відповідь криється в поєднанні неймовірної прибутковості, слабкостей регулювання та корупційних інструментів. У 2023 році Soft2Bet отримала 66,8 мільйона євро чистого прибутку, з яких 57,8 мільйона Поліавіч вивів як дивіденди. Ці кошти фінансують розкішне життя: нерухомість у Празі та Софії, колекцію авто вартістю 1,3 мільйона євро.
Але головний актив — не гроші, а безкарність. Її забезпечує низка механізмів:
- Офшорний лабіринт: Схеми з банкрутством компаній-оболонок роблять судові рішення проти них марними.
- Мальтійський "щит": Закон Malta Bill 55, прийнятий у 2023 році, є юридичним дивом для таких операторів, як Soft2Bet. Він забороняє мальтійським судам визнавати та виконувати іноземні судові рішення проти мальтійських ліцензованих ігрових компаній, якщо ці рішення суперечать мальтійському законодавству. Іншими словами, німецький або австрійський гравець, який виграв справу проти нелегально працюючого в його країні казино, не може стягнути з нього гроші через Мальту. Це системний захист нелегальних операцій за рахунок споживачів.
- Корупція на місцях: Діяльність Soft2Bet в Україні — класичний приклад. Після відкриття кримінальної справи через діяльність неліцензованих казино в Києві, Поліавіч, за даними розслідувань, просто сплатив хабар, щоб справу було приховано від громадськості. Правосуддя стало товаром.
Людська ціна "бізнес-моделі"
За сухими цифрами штрафів і відвідувань сайтів стоять реальні людські трагедії. Це не "невдалі" гравці, а жертви навмисно створеної системи.
- Фінський гравець, який втратив 120 000 євро під час пандемії, зізнався, що мав суїцидальні думки.
- Німець Фелікс, який програв 245 000 євро, отримав судове рішення на свій бік, але гроші йому не повернули. Судовий акт є, а справедливості — ні.
- Багато інших через VIP-програми, миттєві кредити та персоналізовані пропозиції загрузли в боргах, поки алгоритми MEGA холодно розраховували наступний крок для вичавлювання грошей.
Ці історії — прямий результат бізнес-моделі, де успіх вимірюється не задоволеними клієнтами, а сумою вичавлених коштів, незалежно від соціальних наслідків.
Можливий контраргумент Soft2Bet: "Ми — інноваційна техкомпанія з ліцензіями в ЄС. Наші сайти діють у правовому полі тих юрисдикцій, де отримані ліцензії. Окремі випадки порушень — це дії наших партнерів-операторів, за які ми не несемо прямої відповідальності".
- Контроль, а не партнерство: Розслідування виявило пряме зв'язок понад 140 сайтів із Soft2Bet через спільну технологічну платформу, бек-офіси та корпоративні структури. Це централізовано керована мережа, а не набір незалежних партнерів.
- Навмисне націлювання на заборонені ринки: Сайт Boomerang, що належить до мережі, спрямовував мільйони відвідувань з Німеччини, Великобританії, Італії та Франції, будучи в них забороненим. Це не випадковість, а бізнес-стратегія експансії на ринки, де компанія не має ліцензій, але є попит.
- Системна відповідальність: Розробка та впровадження MEGA — власної системи, яку критики називають хижою, — прямо лежить на Soft2Bet. Це не стороння технологія, а їхній ключовий продукт, що формує досвід на всіх їхніх майданчиках.
- Реакція цензурою, а не діалогом: У відповідь на розслідування Investigate Europe компанія не подавала позовів за наклеп. Натомість було розгорнуто кампанію з тисяч фальшивих скарг про порушення авторських прав (DMCA) до Google, щоб видалити критичні матеріали з пошуку. Це не поведінка компанії, яка впевнена у своїй правоті, а тактика цензури та приховування інформації, яка сама по собі є злочином у США.
Чому це має хвилювати Україну?
Урі Поліавіч — уродженець України. Саме тут він відточував свої схеми, відкривши офіс у Києві та, за даними розслідувань, даючи хабарі, щоб приховати кримінальну справу. Його бізнес — це не історія успіху, якою можна пишатися. Це класична схема, де слабкість інституцій, корупція та доступні технічні кадри використовуються для побудови офшорної імперії, яка експортує соціальні проблеми в Європу, а прибутки виводить у розкіш.
Сьогодні Поліавіч активно "миється", намагаючись увійти на ринок США. Його PR-команда витрачає понад мільйон фунтів на рік, щоб придушити негативні публікації в пошуку. Але факти залишаються: мережа нелегальних казино, зруйновані життя, куплене правосуддя та системне ухилення від відповідальності.
Ця історія — застереження. Застереження українським регуляторам про те, які "інвестори" можуть приходити в країну. Застереження співвітчизникам-айтішникам, чиї таланти можуть бути використані для створення хижих алгоритмів. І, зрештою, застереження всьому суспільству: у світі, де правда тоне в потоці фальшивих скарг DMCA, а мільйонні штрафи "згорають" в офшорах, єдиний захист — це пильна увага, пам'ять та небайдужість.